30 Вересень 2007

Кадетський гай

Рубрика: Околиці — admin @ 09:15

Кадетський гай – старовинний парк при заміській резиденції київських митрополитів на Шулявке. Як повідомляє в альманаху «Киянин» за 1841 р. М. Максимович, величезний березовий гай і невеликий заміський будинок з садом і озером виникли тут ще в 1727 р. при архієпископові Варлааме Ванатовіче. З того часу Шулявка стала місцем літнього відпочинку всіх київських митрополитів.

Ченці загатили річку Либедь і влаштували велике озеро, що існувало тут ще в 1930 рр. Митрополит Арсеній Могилянській розширив старий сад і завів будинкову церкву. Тоді ж при садибі виникла невелика монастирська слобода – Шулявщина. Після пристрою на початку 1780 рр.
на горі Щекавіце подільського кладовища травневі рекреації (весняні гуляння) студентів Киево-могиляпськой академії стали проводитися в парку митрополитів, який в ті часи називався Шулявськой гаєм. На початку XIX століття студентське свято поступово трансформувалося в загальноміські гуляння першого травня.

Київ, що Відвідав, в 1804 р. московський митрополит Платон присвятив цим святам декілька рядків в описі своєї подорожі:

«Поїхали з преосвященным митрополитом київським [Серапіоном] і вікарієм в заміський будинок мітрополітанській, Шулявщиною, що називається. У нім будова не дерев’яна худа, але невелика і з церквою, і з невеликим садом. Є і ставки невеликі на річці, в літописі званої Либедио. Оточено це місце гаєм і київським жителям дає кращу прогулянку».

Кадетський гай →

29 Вересень 2007

Корчеватоє

Рубрика: Околиці — admin @ 09:15

Походження назви – як вважають, одне з двох: чи то від старослов’янського “корч” (кущ), тобто кущиста територія, чи то від українського “корчівка” – викорчовувана місцевість.

Промислова околиця. Ще в першій половині XIX в. тут були цегляні заводи Видубецкого монастиря, якому тоді належала місцевість. Потім цей завод перейшов до купця Бернеру; у Корчеватом також з’явилися цегляні підприємства купецької сім’ї Снежко. Краєзнавець Похильовіч в 1864 р. характеризував місцевість “Корчевата” як “передмістя Києва по-над річкою Либедью поблизу впадання її до Дніпра.
Жителів тут обох статей, не рахуючи військових в Саперній слобідці, буде до 500 душ різних сповідань і звань”.

Перед війною і відразу після війни археолог Самойловській розкопав тут крупний могильник так званої зарубінецкой культури, відомий як “Корчеватовській могильник” (детально див. його статтю в “Матеріалах і дослідженнях по археології СРСР“, 1959 р., I 70).

Під час оборони Києва перед Корчеватим проходив другий оборонний рубіж міста.

Корчеватоє →

Будівлі

Вулиці і площі

Мости

Околиці

Пам\'ятники

Події і явища

Храми Києва