Вашій увазі пропонується авторська стаття
Столичний Фунікулер
Одним з символів Києва є фунікулер – досить екзотичний і рідкісний вид транспорту і в той же час пам’ятник київської архітектури ХІХ століття.
Слово «фунікулер» походить від латинського funiculus – мотузок, і позначає подьемно-транспортний засіб на канатній тязі, призначений для переміщення пасажирів на невеликі відстані при значних кутах підйому.
Вулиця сім’ї Хохлових розташована в Шевченківському районі. До 1971 року вона називалася Кагатною. Ім’я вулиці дали брат і сестра Хохолів Віктор Ігнатович (1912-42) і Хохлова Олександра Ігнатівна (1916-42) – учасники київського підпілля, що жили в будинку по проспекту Перемоги, G43, на якому з 1969 року висить пам’ятна табличка в їх честь. Архітектор дошки – В.Ловотинский.
Символом міста Києва вже давно вважається Хрещатик. Створюється враження, що Київ завжди розвивався і існував завдяки Хрещатику. Тут доречно відзначити, що Хрещатик став головною вулицею міста всього лише сто-сто п’ятдесят років тому. Раніше тут були непрохідна гущавина, «хрещатий яр», по якому протікала ліва притока Либеді, – річечка Хрещатик.
За часів Київської Русі мисливці розставляли в цих місцях мережі і капкани на звірів. Звідси і узялася якнайдавніша назва Хрещатику – Перевесище.
По документах XVI-XVII ця місцевість відома як Евсейкова долина, а по документах XVIII сторіччя – під назвою Піски. З озера, яке знаходилося на сучасному майдані Незалежності (площі Незалежності), витікав струмочок і в районі вулиці Бассейной впадав в річку Клов. Уздовж струмочка проходила дорога на Васильків.
Звідси і назви – Велика і Мала Васильківські вулиці (Мала Васильківська нині – вулиця Шота Руставелі). Уздовж майдану Незалежності тягнулися рови, які служили для захисту міста. Біля Михайлівської вулиці знаходилися Лядські ворота (вони були відновлені під час останньої реставрації площі).
Від воріт тягнулася Івановська дорога, що сполучала Поділ з Печерськом (нині – Володимирський спуск і вулиця Грушевського).
Забудова вулиці почалася в кінці XVIII сторіччя від урочища Хрещатик. Перші будови були дерев’яними, а першою кам’яною будівлею був маєток пана Головінського (побудовано в кінці XVIII століття). Проте, в цій будівлі до 1849 року розміщувалася губернська поштова контора з «службою руху диліжансів».
У 1804-06 роках на початку вулиці був побудований перший в Києві міський театр під керівництвом А.И.Меленского. У 1851 році було вирішено театр знести і на його місці побудувати за проектом А.В.Беретти готель «Європейська».
Вулиця Борщаговськая пролягає від Повітрофлотського проспекту і вулиці Жілянськой до вулиці Гарматной. Вулиця виникла в XIX столітті під такою ж назвою і пролягала від Брест-літовського шосе (проспекту Перемоги) в місці нинішнього перетину з вулицею Шолуденко до сіл Михайлівська, Никольськая, Брасткая, Петропавловськая і Південна Борщаговка.
В 1960-70-х роках вулиця була повністю перепланована і забудована, в її початковій частині було змінено напрям.
Навазніє “вулиця Борщаговськая” носила в 1902-28 роках і нинішня вулиця Миколи Кравченко.
Борічев Струм.
Вулиця; від Борічева спуску до Флоровськой вул. (Подільський район).
Місцевість відома з часів Київської Русі. У X-XVII століттях тут селилися переважно ремісники. Очевидно, саме ця вулиця згадана в “Слові про полк Ігореве” , де сказано: