Сайт історії Києва

В 1757 році Київ був ощасливлений приїздом імператора Олександра Миколайовича і імператриці Марії Олександрівни, у присутності яких були відкриті добродійні установи княгині Васильчикової і освячені, закінчені до цього часу присутствені місця в старому місті.

Тріумфальна арка →

Це унікальна споруда по вулиці Володимирською, 57, добре знайомо всім киянам. З 1938 року тут був розміщений філіал музей В.И.Ленина. У 1982 році на Хрещатику, на Європейській площі, було побудовано нову будівлю музею, а будівля на Володимирській вулиці була передана працівникам освіти. В даний час тут розміщений «Будинок вчителя».

Свою історію ця будівля веде з 1901 року, коли за бажанням громадськості в Києві створюється педагогічний музей. Постійного приміщення для нього не було. Тому, перша експозиція розмістилася в Троїцком народному будинку, що тільки що відкрився.

Проте розміщення педагогічного музею в Троїцком будинку було тимчасовим, і незабаром його експозиція розмістилася в приміщенні Вищих жіночих курсів, а надалі – в Торговій школі Терещенко.

Будинок вчителя – Педагогічний музей →

На плані Києва, складеному в 1780 р., перед Софійськой дзвіницею зображена щільна міська забудова, уздовж якої як і раніше пролягає «Поперечний» оборонний вал, що огинає Троїцкую церкву.

В 1998 р., в безпосередній близькості від дзвіниці, археологами були виявлені фундаменти двох кам’яних споруд ХVІІІ в., імовірно, монастирських стаєнь, а при прокладенні через площу траншей теплотраси, залишки жител з господарськими ямами, цього ж часу.

В 1830 – 1840-х рр., територія біля Софійського комплексу піддалася серйозною перепланіровке, в результаті якої, були знесені, вали і міські квартали, засипані рови, а величезна площа (від Софійськой дзвіниці до Михайлівської), що утворилася при цьому, знівелювала.

Присутствені місця →

Печерськ, центр міста, розкішний і жаданий для влада або гроші імущих. А колись місце біля підніжжя Печерська, де були пустирі і городи, називалося Собачою стежкою, і тут, майже на окраніне міста в 1875г. була відкрита лікарня, гроші на яку збирали майже 10лет. Спочатку працювали тут 3 лікарі і 15 чоловік обслуговуючого персоналу.
Згодом неподалеку був побудований Жіночий медичний інститут.

По одному з пустирів біля підніжжя Кловського плато проходила вузька доріжка від Печерська до Бессарабського ринку, “Собача стежка”, що іменувалася в народі, і відома з середини XIX сторіччя. На початку XX століття тут була прокладена вулиця, що отримала офіційну назву Кловській бульвар. У 1938 році їй привласнено ім’я російського ученого-біолога, почесного члена Київського університету И.И. Мечникова.

В XIX столітті в Києві часто спалахували епідемії інфекційних хвороб, від яких вмирали тисячі городян. Ще в 1844 р. обговорювалося питання будівництва міської лікарні не тільки для надання медичної допомоги, але і для навчання лікарів. Почався збір засобів на споруду такої лікарні. У 1874 р.
на території колишнього казенного Шовковичного саду, на схилах Кловського плато, було освячено місце для будівництва майбутньої лікарні, яка отримала назву “Александровськой” на честь царевича Олександра (з 1922 року – Жовтнева, а зараз – Центральна клінічна лікарня K14).
Будувалася вона на засоби, зібрані городянами, а також на пожертвування київського купецтва і названа на честь Цесаревича Олександра – майбутнього імператора Олександра III.

Перша забудова лікарні здійснювалася за проектом архітектора Володимира Николаєва. Відкрилася центральна міська клінічна лікарня (ЦГКБ) 9 грудня 1875 р. На її зміст щорічно виділялося 15 217 рублів. У той час вона розміщувалася в двох дерев’яних бараках на 65 ліжок. Тут надавали стаціонарну, амбулаторну і (до 1902 р.) швидку медичну допомогу населенню міста.
З кінця 80-х років XIX століття Александровськая лікарня стає базою медичного факультету Київського університету Святого Владимира. У 1885 р. був збудований двоповерховий корпус, в якому знаходилися клініки пропедевтики внутрішніх і нервових хвороб. У 1891 р. на засоби дружини міського губернатора О.П. Демідової була побудована дитяча клініка.
Очолив її основоположник дитячої хірургії в Україні, професор кафедри дитячих хвороб Київського університету В.Е. Чернов. У 1895 р. на базі лікарні відкрився перший в місті пологовий будинок. До цього часу в Александровськой лікарні налічувалося 190 штатних ліжок і 63 резервних на випадок епідемії. У 1901-1914 рр.
на базі ЦГКБ відкрилися два інфекційних (дитяче і доросле), гінекологічне, урологічне і хірургічне відділення. У 1937 р. був побудований поліклінічний корпус.

Александровськая лікарня →

Зелений театр розташований на Парковій алеї. Він був побудований в 1949 році за проектом архітекторів А.Власова і А.Заварова, інженера Н.Пестрякова. Як складову частину Зеленого театру було використано військово-інженерна споруда середини 19 століття – підпірної стіни Нової Печерської фортеці.

Зелений театр →