Місце, де коштує прославлений пам’ятник архітектури XVIII сторіччя – Андріївська церква, повно легенд. Тут було якнайдавніше поселення, яке вважають містом полянського князя Кия, засновника Києва. На вершине гори – на Перуновом горбу – стояв дерев’яний слов’янський язичницький ідол бог Перун, оточений іншими богами.
Зліва знаходилися княжі палаци, а з часом і Десятинна церква – перша кам’яна споруда Київської Русі.
По легенді, в I столітті н.е. це місце освятив апостол Андрій Первозванний. У XI сторіччі тут виник Андріївський монастир (його ще називали Янчиним, на честь Янкі – дочки князя Всеволода Ярославовича), де була заснована перша на Русі жіноча фабрика по виробництву тканин.
Тут у вересні 1744 року у зв’язку з прибуттям до Києва імператриці Єлизавети Петрівни була закладена Андріївська церква. Проект розробив відомий архітектор Растреллі, а будівництвом безпосередньо керував архітектор Мічурін, що показав себе дуже талантлівим архітектором під час рішення складних інженерних питань.
Фундамент церкви захований в двоповерховій споруді – стілобате. Він тримає на собі зовні легеню, виконану у стилі барокко сорокашестиметрову будівлю. Фасад однокупольного храму з п’ятиглавим закінченням прикрашають колони, пілястри, багате ліплення. Вікна і двері декоровані орнаментом. З майданчика відкривається чудовий вигляд на Дніпро і Поділ.
Внутрішня прикраса храму розроблена самим Растреллі, як і зовнішнє, ближче до стилю рококо. Над ним працювали знамениті майстри живопиши і зі всієї імперії, і навіть з-за кордону, авторами картин є художник Андропов, українські живописці Г.К.Нос-Левицкий, П.Т.Борисполец та інші.
Архітектура Андріївської церкви виключно добре гармонує з рельєфом місцевості і стала не тільки невід’ємною частиною Києва, а і його легкоузнаваємим символом.