Початок ХХ століття характеризувався масовим розповсюдженням в архітектурі стилю модерну.
В такому стилі в 1912 році на високому горбі над Хрещатиком був зведений перший на той час двенадцатіетажний прибутковий будинок, який по імені власника, іменувався будинком Гинзбурга. До речі, його ж власна фірма і побудувала цей будинок. Проект був розроблений архітектором Троупянськім.
І в передвоєнний роки цей будинок залишався найвищим в місті. Коли почалася окупація міста фашистськими військами, в нім знаходилася підпільна штаб-квартира розвідника Івана Кучеряв. А осінню 1941 року цей будинок був підірваний при відступі Червоною Армією, як і весь Хрещатик.
Будинок Гинзбурга →
Ця визначна пам’ятка, побудована архітектором Владиславом Городецким, нині є Національним художнім музеєм України. У нім зберігається одна з багатющих колекцій українського живопису, скульптури і графіки.
Сучасний музей займає будівля, зведена 1899 архітектором Владиславом Городецким спеціально для першого в Києві Міського музею. Вона була побудована в неокласичному стилі за проектом архітектора В. Городецкого і Р. Бойцова. Зараз будівля є пам’ятником архітектури. Скульптурними оформленням займався Е. Саля. На будівництво було витрачено 249 тис.
рублів, з яких уряд дав лише 100 тис. рублів, 108 тис. руб виділила сім’я Терещенко.
Великі заслуги в розвитку закладу належали Богдану і Варварі Ханенко, Терещенко, В. Хвойке, М. Беляшевському, Д. Щербаковському, Ф. Эрнсту і іншим. Особливо значний внесок в колекцію музею зробив Богдан Ханенко, який подарував свою археологічну колекцію з 3145 предметів, оцінену в 70 тис. рублів (більше половини вартості всіх експонатів музею на час його відкриття).
Міський музей – Музей старовин і мистецтв →
В останній чверті ХІХ століття починається зміна масштабу міської забудови: на місці малоповерхових особняків поступово зростають середньо- і багатоповерхові прибуткові будинки.
Там, де були пустирі і малоповерхова забудова уздовж вулиць Хрещатик, Фундуклеївською, Володимирською, Великою Житомирською і Маріїнськой, з’являються квартали з ущільненою забудовою – трех-четирехетажной в кінці ХІХ століття і четирех-шестіетажной на початку ХХ століття. В цей же час в Києві будуються і крупні громадські, торгові і адміністративні будівлі.
Прокладка трамвайної колії підвищила значущість вулиць Володимирською, Великою Васильківською, Александровськой, Бульварно-кудрявськой, Великою Житомирською, Прорізною, Ярославова Валу і Фундуклеївською, де почали будуватися нові громадські будівлі, готелі і багатоповерхові прибуткові будинки. Поступово склалося ядро міста з переважанням багатоповерхової забудови.
Садиба Мурашко →
Київський Політехнічний Інститут був заснований в 1898 році. Недавно від відзначав свій сторічний ювілей. Першим ректором Політехнікуму був В.И.Кирпичев.
КПІ не відразу займав всім до болю відоме місце на Шулявке, яка, до речі, у той час, не вважалася територією міста. 15 серпня 1898 року перший корпус інституту почав свою роботу в приміщенні Першого Київського Комерційного училища.
Незабаром, 30 серпня того ж року, відбулася закладка фундаменту будівель Політехнікуму на Брест-літовськом шосе на ділянці в 36 десятини (приблизно 39 гектар.) За будівництво перших шести корпусів узявся архітектор Китнер, і вже в 1901 році перші студенти заповнили коридори одного з найважливіших на той час вузів імперії.
Існує цікава легенда, що стосується самої ідеї створення технічного вузу в Києві. Деякі першоджерела свідчать про те, що ніби то Терещенко домовився з царським урядом про припинення державного контролю над цінами на цукор. У відповідь Терещенко зобов’язувався спорудити в Києві Політехнікум, який об’єднав би студентів зі всього південного Заходу імперії.
Київський політехнічний інститут – НТУУ КПІ – Політехнікум →
Перший міський театр в Києві був побудований архітектором А.И.Меленским на Хрещатику в 1804 році. Він проіснував до 1851 року.
Другий міський театр був відкритий в 1856 році на Кадетській вулиці (нині – вулиця Богдана Хмельницького), на перехресті з вулицею Великої Володимирської. Будівлю спроектував академік архітектори И.В.Штром. У театрі виступали видатні у той час співаки – Федір Шаляпін Собінов, Нежданова, Баттістіні, Руффо, драматичні актори – Айра Олрідж, Сара Бернар і багато інших.
Диригував оркестром С.В.Рахманинов, ставив свої опери Микола Лисенко, часто бував Петро Ілліч Чайковській.
В 1896 році, під час пожежі, театр згорів, а в 1901 році на його місці був побудований новий театр опери і балету. Споруду в стилі французького Ренесансу спроектував академік архітектури В.А.Шретер.
Оперний театр →