Сайт історії Києва

Початок XIX століття ознаменувався в Європі поряд крупних історичних подій. Вітчизняна війна 1812 року і заколот декабристів в 1825-му, ряд інших катаклізмів, що трохи привели до зникнення освіченої Європи…
Щоб запобігти краху імперської Росії, царський уряд укріплював “гарант правопорядку” – військово-адміністративний апарат, перш за все, в Києві, місті, потенційно дихаючому вільнодумністю. Один за іншим сюди призначалися військові і цивільні губернатори: Фенш, Тормасов, Голеніщев-кутузов…
Нетривалим, але чудовим було правління київського військового губернатора Михайла Андрійовича Мілорадовіча – відважного полководця, полеглого від кулі Каховського на Сенатській площі Петербургу, гідного нащадка знаменитого дворянського прізвища.

Київські губернатори герої і деспоти →

Мільйон на рейках

Електричний трамвай в Києві з’явився раніше, ніж в Санкт-Петербурзі і Москві

Електричний трамвай – Київський трамвай →

“Жива фотографія” в Києві

На початку 1954 року в Києві, на Хрещатику, відкрився один з перших в світі кінотеатрів стереоскопічних фільмів з проекцією на великий екран. Це – одна з легендарних сторінок історії київських кінотеатрів.

Кіно в Києві →

Розвиток фізики в Київському університеті має довгу історію. З перших років підстави університету фізика викладалася на двох факультетах: фізико-математичному і медичному. Першими завідувачками кафедр фізики були: професор Кнорр А.А. з 1846 по 1858 р., професор Тализин Н.И. з 1859 по 1865 р., професор Авенариус М.П. з 1865 по 1890 р.
Ще з того часу почалися систематичні наукові дослідження на факультеті.

Професор Авенаріус досліджував магнітне поле землі, термоелектричні явища, критичні явища в рідинах. Він першим вказав на те, що в критичній крапці прихована теплота випаровування рівна нулю.

В 1890 році при Київському університеті за ініціативою професорів Н.Н.Шиллера, В.П.Ермакова, Б.Я.Букреева і М.Ф.Хандрикова було засноване фізико-математичне суспільство. Воно було створене на базі математичної секції, виділеної з Суспільства дослідників природи. Незмінним головою суспільства протягом перших 14 років його існування був Н.Н.Шиллер.
Членами суспільства полягали близько 350 чоловік, зокрема професора університету М.П.Авенариус і М.Е.Ващенко-Захарченко, відомих педагогів-методистів А.М.Астряб, Д.А.Остроменский і К.Ф.Лебединцев. Суспільство проводило науково-дослідну, методичну і культурно-просвітницьку роботу, організовувало публічні лекції, видавало збірки наукових праць своїх членів “Звіти і протоколи…”.
Суспільство діяло до 1917 року.

Фізика в Київському університеті →

В 1931 році місто вело справжню битву проти дніпровських вод

Як і будь-яке старе місто, що виросло на берегах великої, повноводної річки, Київ не раз випробовував на собі силу руйнівних паводків. Монастирські літописці, які писали про природні катаклізми з не меншим полюванням, чим сучасна преса, скрупульозно відзначали в своїх хроніках особливо крупні повені.
“У це ж літо бисть вода велика, потопи люди і жита, і хороми унесе”, – описували вони один з таких рекордних розливів, що трапився в 1128 році. Звичайні, помірні паводки кожну весну подтаплівалі торговий Поділ – таким його бачили ще древлянськіє посли за часів княгині Ольги, а крупні розливи примушували рятуватися втечею всіх жителів Плоскої, низинної частини нашого міста.

Потоп в Києві 1931 року →