Церква Олександра Невського була побудована за проектом архітектора Миколаєва. У ній були розміщені ікони, пожертвувані Київською Міською Думою «на згадку про чудовий порятунок життя імператора Олександра III про крах потягу 17 жовтня 1888 року». Церква була знесена в 1939 році під час будівництва будівлі Верховної Ради (Верховної Ради).
Нині на місці, де була розташована церква Олександра Невського, встановлений пам’ятник генералові Ватутіну.
Відоме про цю церкву лише те, що знаходилася вона в Маріїнськом паренню (свого часу він також називався Жертв Революції, Пролетарський, Радянський).
До 1870-х років на цьому місці був плац для військових навчань. На місці плацу після значної реконструкції Маріїнського палацу (побудованого для імператриці Марії Олександрівни – дружини імператора Олександра ІІ), вирішено було закласти парк. Для облаштування парка Марія Олександрівна виділила власні кошти. На честь її парк і був названий Маріїнськім.
Парк площею 8,9 га спланерував (садівник А.Г.Недзельский) в пейзажному, так званому, англійському стилі. У його планування вписали контору Питомого відомства, що відало майном царської сім’ї (побудована в 1874-1876 рр., нині тут розміщені приміщення Міністерства охорони здоров’я України), і приходську церкву в ім’я Св.
Олександра Невського (у інших джерела – храм на честь Святого благовірного князя Олександра Невського).
З дореволюційних споруд до нашого часу із споруд, що розміщувалися в паренні, збереглася лише будівля колишнього Питомого відомства і чавунний фонтан 1898-1900 рр.
Ділянка парка біля Александро-невськой церкви отримав назву Александровського парка (тепер імені Ватутіна).
Місце під храм було освячене в 1888 році – на 900-летие Хрещень Русі. Символічний камінь у фундамент заклав оберпрокурор Святейшего Синоду Костянтин Победоносцев. Архітектором і першим старостою церкви став В.Н.Николаев (за проектом якого побудований і Трапезний храм в Лаврі). У 1889 році храм вже був побудований.
Дзвони для храму були привезені з Москви, а різьблений іконостас виконаний київськими столярами в майстерень Даболінга. Стіни храму були прикрашені іконами петербурзького художника Торіна.
Меценатами храму стали Н.И. і Ф.А.Терещенко, М.П.Дегтярев (київський градоначальник) і інші кияни.
Київська міська дума пожертвувала церкви ікони на згадку про чудовий порятунок життя Олександра III при краху царського потягу у станції Борки 17 жовтня 1888 року.
З лютого 1918 року Маріїнській парк стали використовувати як місце для поховань. Фактично парк став якимсь меморіалом жертв громадянської війни. Після заняття Києва військами Червоної армії напроти палацу, було викопано дві величезні ями. Перша, ближче до церкви Св. Олександра Невського, призначалася для загиблих у вуличних боях червоногвардійців. Для кожного з них була зроблена труна.