Дарниця – лівобережний район Києва. У широкому сенсі Дарницею називають всю лівобережну частину Києва, у вузькому – історичну місцевість уздовж річки Дарниця, що протікає уздовж залізничної вітки Київ-Полтава, впадаючи в озеро Нижній Тельбін (біля Дніпра).
В XIX столітті Дарниця була частиною Броварської волості Остерського повіту Чернігівської губернії і була дачною місцевістю з віковим сосновим лісом. У письмових джерелах вперше згадується в 1509, у зв’язку із земельною суперечкою між Никольськім монастирем і Києво-печерською лаврою. В ті часи по місцевості протікала річка Дарниця.
Інша версія походження назви – від старослов’янського [дарниця] (від слова дар – подарунок): В середні віки, в цьому місці знаходилася якась слобода або заїжджий двір для зустрічі дорогих гостей Київського князя – у той час було прийнято їхати назустріч гостям, зустрічати їх з цінними подарунками, надавати усіляке сприяння і супроводжувати назад в місто.
Представники Князя перепливали на човнах Дніпро, чекали в дарнице гостей, у разі потреби влаштовували їх на ніч, і на ранок супроводжували їх в місто.
На території Дарниці були знайдені стоянки 3-4 тис. до н.е.
Після Другої світової війни лівобережна частина Києва почала інтенсивно розширюватися. Виникли нові житлові масиви – Березняки, Воськресенка, Русановка та інші. На сьогоднішній день в Дарниці проживають близько 250 тисяч чоловік.