В середині 1850-х років у складі багатонаціонального населення Києва з’явилися перші представники кримських караїмів. А до Криму, як вважають, вони прийшли в 30-х роках XIII століття після завоювання монголами, якщо не одночасно з ними. В кінці наступного сторіччя литовський великий князь Вітовт призначив караїмам для поселення місто Трок у Віленськой губернії, а потім і інші місця. У 1388 р.
караїми отримали від нього урочисту грамоту, в якій названі «трокськімі євреями». З Литви вони потім розповсюдилися в район Луцька і Львова. У 1795 р. законодавство Російської імперії встановила відмінність між караїмами і євреями в цілому і виділило в самостійну народність, звільнивши при цьому від дискримінаційного двократного оподаткування. У 1900 р.
у країні налічувалося 12 тисяч караїмів, а в Києві – трохи більше 200 чоловік при 276 тисячах цивільного населення міста. Найвпливовішим в усіх відношеннях було сімейство Когенов.
Його глава Соломон Ароновіч Коген народився в 1830 р. в Евпаторії, в будинку заможного тютюнового підприємця. Спочатку він допомагав батьку, а потім вирішив відкрити власну справу. Почати його було доцільніше не в Криму, де вирощувався відмінний південнобережний сорт тютюну, а в іншому районі, щоб не мати стількох конкурентів. Вибір ліг на Київ.
Сюда Коген перебрався в 1860 р. і відразу ж, наступного року, спільно із земляком-караїмом Шапшалом заснував невелике тютюнове виробництво з магазинчиком. Незабаром фабрика, на якій працювало, включаючи господарів, не більше двадцяти чоловік, розвинулася в крупне процвітаюче підприємство.
Через десять років Шапшал вийшов з сумісної фірми, продав свою частку компаньйонові і переїхав до Петербургу, а Коген успішно продовжував почату справу.
В березні 1874 р. в Києві було вісім тютюнових фабрик, де працювало 327 чоловік. У 1885 р. діяло вже 13 підприємств із загальною чисельністю тих, що 934 працюють. Найбільшими були фабрики Соломона Когена і його рідного брата Мойсея. Перша мала 251 робочого, а друга, відкрита Мойсеєм Ароновічем в 1863 р. під назвою «Бр. Коген», – 227 чоловік.
Третє місце займала фабрика караїмів Ісаака Дуруїча і Якова Шишмапа з тими, що 36 працюють, а на тютюново-махорковій фабриці Андрія Солоніни, наприклад, були лише 4 працівники.
З самого початку діяльності в Києві Соломон Коген розмістив своє підприємство «для тієї, що виробляє турецького тютюну і сигар» в центрі сучасного міста. Першою адресою фабрики був Хрещатик 17, будинок аптекаря Густава Зейделя. А поряд, в будинку 19, що належав професорові Ф. Ф. Мерінгу, жили Соломон Ароновіч і його дружина Естер Чефаньевіа, дочка сімферопольського купця Шишмана.