Якби ми якимсь чином перенеслися в час на півтора або два сторіччя тому, то побачили б провінційний губернський Київ таким, яким він тоді і був – малолюдним і не дуже жвавим. Але на початку лютого по новому стилю все тут перетворювалося. Київ повністю наповнювався людьми. На площах Подолу розгорталося бурхливе торжище. Вечорами з яскраво освітлених вікон гриміла музика.
По вулицях роз’їжджали екіпажі, в яких сиділи багачі і аристократи. Між ними снували метушливі маклери. Все це було ознакою того, що в місті відбувався черговий Контрактовий ярмарок.
Біржа, ринок, виставка-продаж
Поняття «Контракти» увійшло до життя Києва осінню 1797 року. На той час в результаті розділів Мови Посполитої наше місто, яке було прикордонним форпостом, виявилося центром обширного Південно-західного регіону Російської імперії. І ось імператор Павло I розпорядився перенести сюди так звані « Контрактові з’їзди » (при поляках вони проводилися у волинському містечку Дубно).
Торгівля не мала в своєму розпорядженні тоді ні швидкого і надійного транспорту, ні екстреного зв’язку. Біржі в краю не було. Тільки регулярні «Контрактові з’їзди» раз на рік забезпечували спроможним людям всього регіону можливість залучитися до ринку. Природно, поміщики і купці прагнули не упускати можливості участі в Контрактах, так що кількість присутніх обчислювалася десятками тисяч.
В Києві « Контрактові з’їзди » приурочили до традиційних Сретенськім ярмарків, що щорічно проходили перед зимовим святом Сретенія Господня. Таким чином, з’їзд явив себе не тільки як біржові збори, але і як двотижневе безперервне торжище. Вперше кияни побачили Контрактовий ярмарок 15 (26) січня 1798 року.
Проводилася вона на Подолі, де було тоді зосереджено майже все торгове життя міста.
Спочатку як штаб-квартира Контрактів використовували приміщення магістрату – ця будівля знаходилася тоді приблизно в місці між нинішнім Гостиним двором і пам’ятником Сковороді. До 1801 року спеціально для цього було зведено будівлю – так званий Старий Контрактовий будинок (це будівля по вулиці Покровськой, 4 потім перебудували; тут тепер школа-ліцей).
Через десять років в результаті катастрофічної пожежі Подолу, місцевість була повністю перепланована. Саме тоді сформувалася Контрактова площа в її нинішньому вигляді, а на ній шотландець Гесте запроектував суспільний міський центр. Правда, зі всього комплексу вдалося побудувати тільки новий Контрактовий будинок (вулиця Межігорськая, 1), який з 1817 року прикрашає собою площу.
Контракти « зробили » сучасний Київ
Тут, на Подолі, фактично бився пульс економіки Південно-західного краю. Процвітаюча торгівля привертала до Києва нових жителів: вже в 1820 році історик Максим Берлінський відзначив, що «багато з дворян, навіть інших губерній, знаходять вигоду і приємність жити в цьому місті».