На карті міста зустрічається немало ярів, що дали свої назви вулицям, провулкам і цілим місцевостям навколо. Чим знамениті ці стародавні розпади київського рельєфу і як складається їх доля.
1. Кучмін Яр – лісопарковий
До другого президента України Кучмін Яр ніякого відношення не має. У першій половині XIX століття в яру влаштувався первопоселенец цих місць, селянин Григорій Кучма з численними родичами. З нього все і почалося. Тоді ця місцевість ще не входила ні до складу Києва, ні до складу села Соломенка.
Стовідсотково київським Кучмін Яр з своїми Кучменнимі вулицями і провулками став в 1909 році. Цей яр має 2 великих відрогу: перший починається від перетину вулиць Соломенськой і Механізаторів, другий – від вулиці Волгоградської. Частина піднесеності між ними зараз належить районній лікарні. А велика частина яру – Соломенському лісопарку.
Місцями це цілком культурний парк, популярний серед батьків з дітьми, – з асфальтованими доріжками, сходами, потенційно працюючими басейнами і фонтанами. Зате з тилів він більш дикий і лісистий. На західному схилі Батиєвой гори (він же – «стінка» Кучміного яру) видно численні гаражі, цілком пристойні старі садиби, а також декілька нових.
Фінальна частина яру проходить по сучасно виглядаючій вулиці Кудряшова, що колись носила назву Мокра. А гирло яру закінчується аж під залізничним мостом, який вартує бравий паровоз на високому постаменті.
2. Репьяхов Яр – зарослий
Цей яр згадується ще в літописі XII століття як місце бойових дій між киянами і іногородніми, нападаючими на місто з північного заходу. Починається він від Герценського спуску і тилу телецентру. Зібравши свої відроги, досягає стадіону «спартак». Зліва від яру – гора, де розташована психлечебніца ім. Павлова. А права «стіна» – це Макаровськая, продовження вулиці Пугачова.
Лівіше від неї робить петлю Врубльовській спуск, названий на честь художника, розписуючого Кирілловськую церква по сусідству. Між іншим, по цьому самому Репьяховому Яру він часто і ходив до церкви. За народною версією, назва яру походить від значних чагарників реп’яха (репьяха). Зараз реп’яха тут не залишилося. Зате зустрічається немало кущів бузку.
Вони, а також груші і яблуні, – це те, що залишилося від приватної забудови, яка знаходилася на схилах яру років 30 тому. Зараз тільки на Макаровськой вулиці збереглося декілька приватних будинків, решта всіх споруд – це гаражі. Про Репьяховке міська влада різко пригадала пару років назад. Почали розробляти проекти забудови, висувалася навіть ідея пустити тут фунікулер.
Поки почали житлову забудову верхів’їв – біля телецентру. А нижче яр ще живий і дикий – хтось палить сміття, на дні тече струмок, хоч і захований в труби.
3. Кмитов Яр – промисловий