Ця вулиця не входить в ряд малопомітних вулиць – вона велика, широка, на ній жило багато відомих людей.
Видатний театральний діяч, на честь якого ще за життя цілком справедливо названа вулиця, напевно образився, дізнавшись, що у минулому вона виникла, з’єднавши чини репресивного апарату. До 1881 р. вона складалася з Великої Жандармської (від початку до Тарасовськой) і Малої Жандармської (від Паньковськой до кінця) вулиць. Пробувши Жандармською недовго, вулиця в 1888 р.
поміняла свою строгу назву на цілком миролюбне, навіть гуманно-церковне – Маріїнсько-благовещенськая. Така назва була викликана двома будовами – будівлі Маріїнськой общини Червоного Хреста (5) і церкви Благовіщення, що стояла на кварталі між вулицями Тарасовськой і Паньквоськой. Вона була побудована в 1887 р. за проектом відомого архітектора В.
Миколаєва на гроші київського міського голови І. Толлі, знесли в 1935 р.. Від неї залишилася ціла безліч допоміжних прибудов. На її місці була побудована школа 1 і житловий будинок.
Будівля Общини сестер милосердя збереглася. Воно було зведене у формах пізнього ренесансу в 1913 -15 рр., за проектом відомого архітектора В. Рикова. Центральна частина виділена чотирьохколонним портиком і увінчана аттіком, на якому розташовано чотири жіночі фігури, виконані скульптором Ф.
Балавенськім, керівником споруди пам’ятника Княгині Ольги і архітектором Николаєського костьолу. Вони втілюють Милосердя, Життя, Любов і Медицину. Фасад збагачений різалітамі з трикутними фронтонами, на яких розміщені скульптурні композиції на тему надання допомоги пораненим. Це будівля і нині служить медицині.
Тут довгий час розташовувався НДІ клінічної медицини, очолюваної ученим-академіком Стражесько.
По цій вулиці приємно ходити і роздивлятися різні історичні стилі в архітектурі. У 1910 -і роки архітектори, що будують прибуткові будинки, могли всі – від форми до матеріалів – вирішувати тільки із замовником. Будинок 26, побудований в стилі модерну і прикрашений рельєфами 34 з неоренессансним прикрасами (арх. Ф. Троупянській). Схоже по стилю творіння архітектора Рикова – будинок 68/21.
А ось будівля 72, вже в стилі північного модерна (арх. Й. Зекцер), а 78 в стилі модернізованої готики запропонував архітектор Шехонін. Будівлі, побудовані на десятиліття раніше, радують око необарочнимі скульптурними прикрасами – 96 (арх. Клуг). Будинок 112 виконаний в стилі “київського ренесансу” (А. Краусс). У 1980 р. був закінчений будинок 47 (арх. У.
Шарапов) із спеціальним плануванням, що захищає мешканців від вуличного шуму.
Вулиця подобалася людям творчості – так в 27 жив письменник Шолом-алейхем, а в 24 – кінооператор Данило Демуцкий. Будинок 33/35 належав підприємцеві Б. Гронфайну, якого часто відвідував зять, геніальний розповідач Ісаак Бабель. У будинку 74 жили академік-літературознавець В. Перетц і архітектор В. Осьмак. Дитячі роки популярного автора “Незнайки” Н. Носова проходили в будинку 84-86.