В галасливому урбаністичному морі столиці зустрічаються деколи такі заповідні острівці, що просто дух захоплює. До одного з них можна віднести територію університетської астрономічної обсерваторії, розташованої майже в самому центрі Києва (вул. Обсерваторная, 3).
Сьогодні навіть важко визначити, до яких топографічних координат відноситься ця стародавня піднесеність. Газети ХIХ сторіччя писали про відкриття обсерваторії Київського університету на Кудрявце. В той же час відомий історик Шероцкий сам Кудрявец відносить до групи горбів, домінуючих над Подолом в районі Щекавіци.
“Щекавіка, пише історик, – це тільки одна з гір в цілій групі возвишенностей, розташованих на південний захід і північ від Оболоні. Сюди входили Жидівське місто, Олегова могила, Кудрявец, Щекавіка і Дорогожічи”.
А дослідник Києва Лебедінцев прямо заявляв, що Щекавіца – це не що інше, як горб, на якому коштує астрономічна обсерваторія, і згаданий в літописах київський князь Олег міг бути похований в 912 році тільки тут.
Цікаво, що Олегову могилу на старовинних планах міста часто позначали зовні Щекавіци (де, згідно Нестору-літописцеві, був похоронений “віщий” князь). Із цього приводу обурювався Максимович: “На двох перших планах стародавнього Києва, новоначертанних Закревськім, зазначені: Щекавіца сама по собі і особливо від неї Олегова могила.
Признаюся, я не бачу підстави для такого їх розлучення і знаходжу оне марним”.
Як би там не було, але сучасні топографи дійсно схильні рахувати урочище, де розташована обсерваторія, частиною горбів. І коли в середині ХIХ століття прийшов час безпосередньо “спілкуватися” із зірками, то кращого місця, чим ця безлесая круча, нависла над широкою долиною Либеді, не знайшлося.
Тоді це була околиця міста, про яку путівники повідомляли таке: “Місцевість, відома під назвою “Швейцарія”, з своїми високими і крутими зеленими горбами і сірувато-глинистими ярами, поцяткована у різних напрямах звивистими стежинами, з картинно розкиданими групами низеньких старих будиночків, оточених розлогими деревами, була досить живописна…”
В 1841-1845 роках перший професор астрономії Київського університету Федоров при активному сприянні засновника Пулковськой обсерваторії Струве створює тут центр астрономічних спостережень. Будівлю обсерваторії запроектував відомий тоді архітектор, автор будівництва Університету і Інституту шляхетних дівчат, Вікентій Беретті.
За півтора століття своєї діяльності Астрономічна обсерваторія Національного університету ім. Шевченка пройшла славний шлях, відмічений численними науковими відкриттями в області астрометрії, фізики Сонця і прогнозування сонячної атівності, метеорної астрономії, спостережень за штучними супутниками Землі.