6-го вересня 1913 р. в’ Кiеве открит’ памятник’ покійному прем’єрові Столипіну. На передній стороні пьдестала пам’ятника напис: “Петру Аркадійовичеві Столипіну – русскie люди”. С’ лівої сторони, над фігурою жінки: “Твердо вірю, що затеплившiйся на заході Россiи свет’ російської нацiональной ідеї не погаснет’ і незабаром озаріт’ всю Россiю”.
С’ правої сторони, над’ фігурою витязя: “Вам’ потрібні великiя потрясенiя, – нам’ потрібна велика Россiя”. С’ задньої сторони п’єдесталу зроблена напис: “Народився 2-го квітня 1862 року в’ Москві. Життя посвятіл’ служенiю батьківщині. Пал’ від руки убiйцы 1-5-го вересня 1911г. в’ Кiеве”.
Споруда пам’ятника обійшлося в’ 120,000 рублів.
джерело архів художньо-літературного і гумористичного журналу “Іскри”
Простоял Столипін на Думській площі менше 4-х лет’. 16 березня 1917 р. його скинули з пьядестала за допомогою спеціальної споруди, так званою “вісельніци” під збуджені вигуки публіки-революционеров. Бронзову статую відправили на завод “Арсенал”, де вона багато років пролежала серед металолома, пізніше опинилася в печі для переплавлення.
Скульптури “Витязя” і “Жінки-Росії”, які колись прикрашали пьядестал пам’ятника, потрапили також на завод “Арсенал”, пізніше було ухвалено рішення передати ці скульптури в Лаврський музейний заповідник, після ці творіння безслідно зникли.
Але місце “Столипіна” було порожнє зовсім недовго, вже через 2 роки було ухвалено рішення поставити там пам’ятник Карлу Марксу. Але радянській владі не вдалося увічнити на тому місці автора “Капіталу”, осінню 1919 р. денікінці знищили “гіпсовий бюст засновника наукового комунізму”.
В 1922 р. на місці “гіпсового” Карла Маркса, але вже не на “столипінському місці”, за проектом скульптора Йосифа Чайкова спорудили новий міцніший пам’ятник Марксу. Як і очікувалося, робота була виконана в стилі кубізм-конструктивізм, виглядало все це дуже громіздко, це місце стало об’єктом місцевих жартів і гумористичних говоров.
По задуму скульптора, Маркс заклав руку за край піджака, тому після перейменування вулиці Хрещатик в 1923 р. на вул. Злодійського, кияни говорили всім тим, хто ще не знав про це, що Маркс ховає подалі гаманець з своїм капіталом, оскільки стоїть на “злодійській” вулиці.