Поділ – якнайдавніший історичний район Києва. Він розташовується на правобережній низині між гирлом річки Почайни і схилами Старокиївською, Замковою гір і гір Щекавіца і Хоревіца. Звідси і відбувається назва Подолу – низовина, “поділля”.
Перші поселення людини на території сучасного Подолу відносяться до періоду пізнього палеоліту. У 1893 році археолог Вікентій Хвойка виявив на вулиці Кирілловськой G59-61 стародавню стоянку. На Контрактовій площі під час прокладки лінії метро були знайдені зруби Х століття. Біля підніжжя Замкової гори в 1973 році розкопані цілий міський квартал і дерев’яні кладки – тротуари ІХ-ХІ століть.
Відомості про Поділ і його кам’яні споруди (церква Іллі, Турова божніца, церква Богородиці Пірогощи, Кирілловськая церква) містяться в стародавніх літописах, в “Слові про полк Ігореве”.
Про старовину Подолу свідчать і назви вулиць – Щекавіцкая, Хоріва, Борісоглебськая, Ігоревськая, Братська, Волошськая.
За часів Київської Русі Поділ і його квартали: Гончарі, Дегтярі, Кожум’яки, а також Торжище (на місці нинішньої Контрактової площі) були торговий-ремісничим центром міста. Гирло річки Почайни служило гаванню, річка – одній з трас шляху “з варяг в греки”.
Поділ мав в своєму розпорядженні лінію зміцнень, Глубочице, що проходила по річці (нині вулиці Верхній Вал і Нижній Вал).
В середині ХІІІ століття у зв’язку з руйнуванням верхньої частини міста під час нашестя орд хана Батия Подол став фактично головним районом Києва.
В кінці 15-начале 16 століть на Подолі існували різний ремісничі цехи. На початку 17 століття на Подолі була відкрита приходська школа за ініціативою Іова Борецкого. Іов Борецкий був священиком в Києві з 1610 року. Пізніше він став одним з ініціаторів створення Київської братської школи, з 1620 року ставши її першим ректором і київським митрополитом.
Паралельно Іов Борецкий був настоятелем Воськресенськой церкви.
Згодом на Подолі розміщувалися магістрат (ратуша), Київською братерство, Київська академія.
З кінця 17 століття на Подолі розвернулася активна забудова. З 1797 року на Подолі відбувалися щорічні контрактові ярмарки.
До пожежі 1811 року Поділ був найбільш заселеним районом Києва – 2068 будинків з 3672. Після пожежі, що знищила більшість будов, Поділ наново спланерував (прокладені тоді вулиці в основному збереглися і понині), почалося його відновлення за проектом архітекторів А.Меленского і В.Гесте.
Були споруджені Гостиний двір, новий корпус Київської академії, Контрактовий будинок і інші будівлі.
В 1960-70-х роках була виконана велика робота по виявленню і вивченню історичного минулого Подолу. Були обстежено понад 3000 споруд. На Подолі – 226 пам’ятників історичної цінності, 431 ансамблева будова з ознаками архітектурного стилю, 99 меморіальних будівель.