Деякі православні культові будівлі Києва повністю зведені на пожертвування приватних осіб. Найбільш яскравим і вражаючим в історії Києва прикладом такого доброхотства стало створення і розвиток Покровського жіночого монастиря. Обитель заснована великою княгинею Александрой Петрівною, вродженою принцесою Ольденбургськой.
Вона з 1880 року жила в Києві, де поклонялася місцевим святиням і отримала полегшення від тяжкої недуги. Велика княгиня вирішила заснувати в місті на власні засоби монастир і влаштувати при нім добродійну медичну установу. У 1888 році вона придбала для майбутньої обителі ділянку на Лукьяновке загальною площею 6 десятини (понад 6,5 га).
За замовленням великої княгині єпархіальний архітектор Володимир Миколаїв підготував проект численних монастирських споруд.
Закладка відбулася в січні 1889-го, і вже в травні того ж року велика княгиня сповістила митрополита Київського і Галицького Платона про свій намір заснувати нову жіночу обитель в ім’я Покриву Божої Матері з лікарнею, амбулаторією для неімущих і безкоштовним училищем для дівчаток, пожертвувавши їй землю зі всіма спорудами і прийнявши зміст насельніц і всього комплексу на власний рахунок.
Надалі територія монастиря була розширена; лікарня обзавелася прекрасними цегляними корпусами, чому сприяв сам цар Микола II, що побував в обителі двоюрідної бабусі. А протягом 1896-1911 років в монастирі був зведений грандіозний Миколаївський собор, що став найбільшим храмом Києва.
Початок його будівництва йшов досить швидко, але в 1900 році найясніша благотворітельніца померла. Ще за життя Олександра Петрівна забезпечила свій монастир постійними доходами, проте на подальше зведення собору цих грошей могло вже не вистачити.
Та все ж роботи, хоч і сповільнилися, були успішно завершені, і при цьому з бюджету імперії на них не поступило ні єдиної копійки. Після зведення собору спеціальний будівельний комітет відзвітував у витрачених засобах у розмірі 392 257 крб. 90 коп. З них трохи більше 150 тис. крб. пожертвувала велика княгиня, 50 тис. крб.
- знаменитий філантроп Никола Терещенко і його дружина, більше 40 тис. крб. – інші благодійники; 70 тис. крб. знайшов з своїх внутрішніх засобів монастир, ще близько 9 тис. крб. персонально пожертвували його настоятельки. А залишок суми помалу зібрала вся країна – в ході офіційних дозволених кухлевих зборів на споруду.