Скит (від греч. asketos – аскет, подвижник) – в православ’ї житло відлюдника, самостійне або структурно виділене в монастирі відокремлене житло.
Ченці, що живуть в скиту, приймають додаткових обітниць (наприклад строгого поста, посиленої молитви, самітництва і т. п.) Скит зазвичай закритий для відвідин сторонніми особами.
В старообрядності скитом називається будь-який монастир і поселення монастирського типу.