На місці садиби Самонова, яка розміщувалася не перехресті вулиць Фундукльовськой (нині Богдана Хмельницького) і Театральною (тепер Миколи Лисенко) вже більше сторіччя підноситься Управління Південно-західної залізниці.
Роботи по споруді цієї величної будівлі, що займає величезний квартал (а працювали на об’єкті щоденна до тисячі чоловік), почалися 26 квітня 1888 року. І вже 19 липня 1889-го відбувся урочистий обряд освячення будівлі, створеної за проектом архітекторів О. фон Гогена і Б. Куліковського.
Будівля є три сполучених між собою корпуси з двома внутрішніми дворами, де колись розміщувалися фонтани вишуканих форм, а зараз банально палять співробітники Управління. Всі ліплення були виконані в майстерні київського скульптора Єви Куліковськой.
В середині будівлі налічувалися 194 приміщення, а довжина його коридорів перевищувала кілометр. Площа всіх приміщень Управління складала 2248 квадратних сажнів (близько 5 тисяч квадратних метрів). Більше половини цієї площі зайняли кабінети для співробітників, а п’яту частину займали сходові прольоти, коридори і інші господарські приміщення. Опалювання здійснювалося за допомогою 200 печей.
Дрова для них подавалися електричними підйомниками з підвалу, який розташовувався в одному з внутрішніх дворів. Освітлення приміщення було електричним і забезпечувалося власною електростанцією. Будівлю оснастили водопроводом, пожежними постами і каналізацією.
Будівельна вартість будинку Управління складала 430 тисяч рублів без вартості садиби площею одна тисяча квадратних сажнів, яку придбали за 40 тисяч рублів. В ті часи оренда 1 квадратного метра площі по вулиці М. Лысенко коштувала 10 рублів 80 копійок.
Але вже на п’ятому році існування будівлі на його верхніх поверхах з’явилися тріщини загрозливих розмірів. У зв’язку з цим на посилення фундаменту в 1899 році за проектом архітектора О. Кобелева витратили 12 тисяч рублів.
Середня заробітна плата обслуговуючого персоналу будівлі Управління Південно-західної залізниці – механіка, слюсарюючи, двірника (всього 18 чоловік) – складала 360 рублів в місяць. У 1904 році середній заробіток співробітника сталевої магістралі складав 300 рублів, а вартість гарячого або м’ясного блюда в їдальні – 10-12 копійок, при цьому 5 копійок доплачувало Управління.
Витрати на навчання і зміст одного учня в училищі при Південно-західній дорозі складали 13 рублів в місяць, а викладач отримував 290-300 рублів. Середня виручка з одного залізничного пасажира в 1904 році складала 1 рубель 5 копійок.
При цьому обід для службовців був пільговим – він коштував всього… 10 копійок.
Цікаво, що на 1 січня 1904 року співробітників на залізниці було більше 50 тисяч чоловік. А сьогодні на сталевих дорогах “Укрзалізниці” працює майже півмільйона співробітників.