Колись на вулиці Мельникова ростили сади, марширували на плацу і пояснювали, як поліпшити умови праці
Ця вулиця з’явилася на карті міста приблизно півтора сторіччя тому. Коли передмістя Лукьяновка почали освоювати як частина Києва, через нього у напрямі літописного урочища Дорогожічи пролягла вулиця Велика Дорогожіцкая.
У міру розвитку міста пустинна вулиця забудовувалася все щільніше. Вигляд і призначення споруд були різноманітні: від особняків багачів і солідних прибуткових будинків – до невеликих житлових споруд, дрібних підприємств (одне з яких потім розрослося в завод імені Артема), піхотних казарм. Закінчувалася вулиця між Єврейським і Братським військовим кладовищами – і упиралася в Бабин Яр.
Статус центральної вулиці Лукьяновки для Великої Дорогожіцкой закріпили учбові заклади: колишня 6-а чоловіча гімназія (де тепер Інститут економіки) і колишня фельдшерсько-акушерська школа (нинішній медичний коледж).
Але разом зі всім цим в 1890-х роках в одноповерховому будиночку на початку вулиці влаштувався робочий-електрик Ювеналій Мельников. Під виглядом школи-майстерні він організував марксистський кружок для пролетаріату, відомий як «Лукьяновській клуб».
У 1920-х роках про це пригадали і перейменували Велику Дорогожіцкую в Мельникова (хоча у свій час навіть в офіційних документах нову назву писали як «вулиця Мірошника»).
Тепер ця вулиця – вже не околиця, а майже центр. На ній, як і в інших місцевостях столиці, неухильно зникають маленькі старі будиночки, а на їх місці одна за одною ростуть багатоповерхівки. Щоб відчути цей процес, навіть не знаючи про колишню забудову, досить поглянути на «стрибаючу» нумерацію непарної сторони вул. Мельникова.
Проте, тут все ще можна знайти поважні пам’ятники старизни з солідним родоводом. І з їх допомогою прочитати цікаву сторінку історії Києва.
Особняк з польовими квітами. Вул. Мельникова, 8
Одна з найкрасивіших і стильніших споруд Лукьяновки – особняк, оформлений архітектором Володимиром Безсмертним в дусі модерна. Його звели років сто тому для юриста Миколи Грабарюючи – керівника добродійного суспільства, яке містило так звану Рубежовськую виховну колонію для «важких підлітків» в районі нинішнього метро «Нівки».
Мабуть, польові квіти, зображені в ліпному декорі під еркером другого поверху, символізували юних підопічних Грабарюючи.
Для акушерів і фельдшерів. Вул. Мельникова, 14
Колишня приватна будівля, збудована в 1907 році для домовласника Бернарда Міллера, відразу після зведення орендувала фельдшерсько-акушерська школа, що «живила» персоналом губернську Кирілловськую лікарню.