Володимирська гора стала одним з відомих місць Києва, вона оспівана в піснях і віршах, зображена на багатьох художніх полотнах і фотолистівках. Але ця назва з’явилася лише в середині XIX століття. В давнину Володимирська гора називалася Михайлівською горою, оскільки на вершине розміщувався Михайлівський Золотоверхий монастир.
Впорядковування горбів почалося в 30-40-х роках позаминулого століття. Тоді природні тераси придбали чіткі форми, а незабаром на місці зелених насаджень був розбитий парк.
Своєрідним композиційним центром парку став пам’ятник князеві Володимиру Великому (Святославовичеві), який був відкритий в 1853 році. Він і дав назву самій горі. Монумент був створений скульпторами В.И.Демут-Малиновским і П.К.Клодтом і архітектором К.О.Тоном.
Але киянам не сподобалася ідея пам’ятника великому князеві, адже «Князь Русь від ідолів очистив, а зараз сам ідолом постаєт». І незабаром почалося будівництво храму – Володимирського собору на його честь.
Узяте з “Київ: погляд через століття”, ст. 188; Київ, “Містецтво”, 1988 р.
Перекладене російською мовою Дибан Ларисою