Існує декілька версій про походження назви вулиці:
– від язичницької древнеславянськой богині печалі Желі ( Жали);
– від переселення сюди нових поселенців в ХVІІ столітті і придбання місцевістю “житлового” обжитого характеру;
– від старогрецького, нібито що жив тут, народу – гелонов (желонов по українські);
– від гіпотетичної стародавньої (до V століття) назви Киева- Гелон;
– від древнеславянського “Жав” – прибережного берега річки;
– від Жилки – рибки, що плавала в стародавній Либеді.
І це ще не все.
Невелика річка Желань (Жаліна, Желяна) згадується в літописах з 1093 по 1163 роках. На цій території виявлені залишки курганів скіфського періоду і пам’ятники матеріальної культури часів Київської Русі.
Кроме Жілянськой вулиці, в Києві існує і Набережно-жілянськая.
Нинішня вулиця И.Эренбурга до 1974 року називалася Новожілянськой.
Сама вулиця Жілянськая з 1926 року була перейменована у вулицю Жадановського (Жадановский Б.П., 1885- 1918 р., учасник революції 1905-1907 р. і громадянської війни) і лише в 1993 році повернула собі історичну назву.
Сьогодні на вулиці Жілянськой можна побачити ресторани, салони краси, офіси комерчеськіх фірм в колишніх заводських приміщеннях.
А ось в післявоєнний час, коли трамваї ще не повертали до вокзалу по вулиці Старовокзальной, а йшли до вулиці Комінтерну – призначення більшості приміщень було суто виробниче.
На вулиці інтенсивно працювали заводи – молочний, “Транссигнал”, “Ленінська кузня”, ТЕЦ-3, швейна фабрика імені Горького, всілякі артілі, склади і т.д.
Не дивлячись на велику кількість виробництв, на вулиці і сьогодні можна побачити прекрасні будівлі. Так головний фасад будинку M 120-а виконаний в стилі Флорентійського ренесансу (ранній період еклетізма).
В основу його архітектурного рішення узятий палац Великого князя Володимира Олександровича на Палацовій набережній в Петербурзі.
П’ятиповерховий будинок N 41 виконаний в стилі неокласики і модерна.
На початку ХХ століття він належав київському міщанинові В.Беренфусу.
В 1907 році перейшов у власність торгової фірми “Торговий дім К.Людмер і сини”, а в 1913г. будинок купив купець В.Шевелев.
Чотириповерховий будинок O 96, з складним малюнком балконних огорож, примітний тим, що в 1912-1940 г.г. тут проживав видатний український актор, режисер і театральний діяч Панас Карповіч Саксаганській.
В дореволюційний час київські власті спеціальним указом дозволили заводити невеликі палісадники біля вікон перших поверхів будівель для поліпшення добробуту району.
Хочеться пригадати, що в 1935 році більшовиками була зруйнована прекрасна Ільінськая церква, яка розташовувалася на розі з вулицею Комінтерну.